ЛІХТАРНИЙ

ЛІХТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ліхтар. У ліхтарнім сяйві на твоїм волоссі Світлячком вечірнім заіскрився сніг (Микола Руденко, Поезії, 1949, 50);
//  Признач. для ліхтаря. Хрін стояв мовчазний, як ліхтарний стовп, пильно когось видивляючись (Андрій Головко, II, 1957, 285).