ЛІКАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.
1. Займатися лікарською практикою, працювати лікарем. Демид переїхав у город і почав лікарювати (Борис Грінченко, II, 1963, 159); Він поїхав лікарювати в глибоку провінцію та так і застряв у нашому містечку (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 91).
2. Те саме, що лікувати. Потім її стала [Маріула] вчити І лікарювати, Які трави, що од чого (Тарас Шевченко, I, 1951, 372).