ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лікар. Зім’явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (Іван Франко, II, 1950, 283); Лікареве обличчя прибрало поважного вигляду (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 398);
// Пов’язаний з діяльністю лікаря. — Ні, не пособить лікареве гоїння! — думала Гаїнка (Борис Грінченко, II, 1963, 489).
ЛІКАРІВ
Тлумачення слова