ЛІГВИЩЕ

ЛІ́ГВИЩЕ, а, сер. Те саме, що лігво. Він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 208); — Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 403); — Спокійно, — сказав лейтенант, уважно оглядаючи лігвище під густими кущами, де, видно, ще зовсім недавно лежав бандит (Олесь Гончар, Новели, 1954, 34).  * У порівняннях. — Позабивались по своїх хуторах, як по лігвищах… (Олесь Гончар, III, 1959, 221).