ЛІЧИТИСЯ 1, лічуся, лічишся, недок.
1. в чому, де. Бути в певній кількості;
// Входити до складу чого-небудь, належати до чогось. В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 3);
// Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін.
2. Визначатися в певній кількості, в певних сумах; нараховуватися. Від села на вигін, до табору, лічиться не більше трьох кілометрів (Іван Ле, Історія радості, 1947, 70).
3. перен. Розцінюватися, сприйматися певним чином; вважатися. Поміж повітовим панством наша сім’я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний, IV, 1955, 334).
4. Пас. до лічити1.
ЛІЧИТИСЯ 2, лічуся, лічишся, недок., рідко. Те саме, що лікуватися. У неї [баби] лічитись не дорого, бо вона ціни не назначає, а всякий дає їй скільки може (Леся Українка, V, 1956, 163); Просидів у Києві цілий тиждень, лічився у проф. Яновського (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 438); Павло порадив, як лічитися від простуди (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123).