ЛІЧИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для лічби, підраховування. Розроблено кінематику грабельного апарата, теорію лічильного автомата жнив арок-самоскидок (Наука і життя, 10, 1957, 15); — Солдати, напевне, сидять на своїх місцях біля лічильних машин (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 98);
// У якому застосовується лічба. Вона користується складною, дуже тонкою вишивкою низзю, а також лічильною гладдю (Мистецтво, 5, 1960, 21).
ЛІЧИЛЬНИЙ
Тлумачення слова