ЛЕТЮ́ЧКА, и, жін., розм.
1. Екстрено випущений листок з коротким повідомленням про що-небудь. Василько мав завдання піти в сусіднє село, де був храм, зайти в церкву і тихенько людям позапихати в кишені кожухів чи де вже прийдеться ті летючки (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 71);
// Недовговічний літературний твір. Читав я десь думку, може, більш дотепну, ніж обґрунтовану, .. що кожна література, яка тільки зароджується або відроджується, починається добою летючок і випадкових брошур (Іван Франко, XVI, 1955, 118).
2. Ремонтна машина, яка може швидко пересуватися з місця на місце для ліквідування аварій, поламок і т. ін. Терентій Трохимович Підріз — водій емтеесівської летючки (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 63); Везуть фрукти, овочі до великої магістралі. А вчора рушила бурякова летючка (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 211); Йому, колишньому директорові, .. дають в розпорядження якусь нікчемну ремонтну летючку, жалюгідний набір ключів і терпугів (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 199);
// Машина, поїзд і т. ін., які швидко доставляють в інші місця.
3. бот. Насіння деяких рослин, яке, маючи крилоподібні вирости, може пересуватися силою вітру.