ЛЕСТИ́ВИЙ, а, е. Схильний до лестощів;
// Сповнений лестощів. Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: «Упустив рака з рота» (Олекса Стороженко, I, 1957, 29); Микошинський ласував не так тютюном, як лестивими догодами полковника (Іван Ле, Україна, 1940, 181).
ЛЕСТИВИЙ
Тлумачення слова