ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна] поглядом, в якому захват, шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 464).
ЛЕСТОЩІ
Тлумачення слова