ЛЕПЕТАННЯ

ЛЕПЕТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лепетати і звуки, утворювані цією дією. Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 211); А на оте безпорадне лепетання Наринський мав готову відповідь: — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 388); Легке, недбале лепетання, Вимови огріхи дрібні І досі будять хвилювання І серце радують мені (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 81); Літо, моє літо!.. Б ніжності світання листя лепетання, лютиків огні… (Володимир Сосюра, Поезія.., 1961, 20).