ЛЕНІНГРА́ДЦІ, і в, мн. (одн. ленінградець, дця, чол.; ленінградка, и, жін.). Жителі, уродженці Ленінграда. Час блокади Аліна прожила в місті Леніна.. Змагалася за перемогу, скільки могла, і з гордістю почувала себе ленінградкою (Юрій Яновський, II, 1954, 88); Ленінградець, син потомственого путіловця, він мужньо воював проти усяких волохатих, патлатих… Голубих, сизих, жовтих (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 112).
ЛЕНІНГРАДЦІ
Тлумачення слова