ЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до леліяти. Одна згадка про гешефти з волами.. розбудила в його голові цілий ряд давно леліяних думок і мрій (Іван Франко, III, 1950, 23); Він [Хмельницький] здійснить мрію не хвилинну — Давно леліяну в душі, Не дасть турецькому паші У зашморг взяти Україну (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 36);
// у знач. прикм. Їх леліяні мрії були розбиті (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 67).
ЛЕЛІЯНИЙ
Тлумачення слова