ЛЕЛЕ, виг. Уживається для вираження жалю, нарікання, страху або здивування (часто разом з «ой»). [Голос через вулицю:] Ой, леле, Христя вже пішла, а я ще сиджу (Степан Васильченко, III, 1960, 176); Макар Іванович.. зазирнув у передпокій.. і охолов. Ой, леле! Офіцер.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 165); І раптом він — о леле! — у стіні Побачив двері ще якісь чудні (Микола Бажан, II, 1947, 201);
// у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимось. Леле, лелечко мені! (Номис, 1864, № 9270).
ЛЕЛЕ
Тлумачення слова