ЛЕКТУРА, и, жін.
1. заст. Посада, заняття лектора-викладача. Я мала охоту більше на лекцію не йти; але хочу пізнати цей тип панночок; хочу довідатися від панни Жолі про її дотеперішню лектуру (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 346).
2. діал. Читання. Господар виймає книжку, і починається лектура… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 173).