ЛЕГОВИЩЕ

ЛЕГОВИ́ЩЕ, а, сер., діал. Те саме, що лігвище. Ціла та громада мала обступити медведяче леговище і очистити його доразу від поганого звіра (Іван Франко, VI, 1951, 10); Кипить самовар, діти п’ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком. На нього війнуло.. тим знайомим теплом їдальні, молока з чаєм.. і котом, що вічно валявсь на канапі. Леговищем людини, ситим спокоєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 285).