ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до легувати.
2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). За хімічним складом чавуни розрізняють нелеговані і леговані, тобто такі, у складі яких є спеціальні домішки (Токарна справа.., 1957, 51);
// Який виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями. Завод одержав замовлення — виготовити і поставити народному господарству леговані балони місткістю по 85 літрів (Робітнича газета, 24.I 1962, 1).