ЛЕГКОВА́ЖНО. Присл. до легковажний. Сестра легковажно махнула на неї рукою (Леся Українка, III, 1952, 746); Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 20).
ЛЕГКОВАЖНО
Тлумачення слова