ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що легковажний. Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 257); На гладкому низькому чолі ніяка поважніша думка не лишила сліду, а на устах грав легкодушний усміх (Іван Франко, VII, 1951, 69).
ЛЕГКОДУШНИЙ
Тлумачення слова