ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до легітимації.
▲ Легітимаційна карта, діал. — посвідка про особу. В був [Панько] великі чоботи, надяг кожух, а легітимаційну карту й карту до голосування запхав у пазуху (Лесь Мартович, Тв., 1954, 158).
ЛЕГІТИМАЦІЙНИЙ
Тлумачення слова