ЛЕГАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Перехід на легальне становище. Вимоги страйку були такі: звільнення політичних в’язнів з тюрем, легалізація Ради робітничих депутатів, свобода слова і зібрань (Юрій Смолич, V, 1959, 113).
2. Надання законної сили; узаконення. [Рах – міль:] То документ без підпису, без легалізації — так собі, писарева мазанина (Іван Франко, IX, 1952, 71).