ЛА́ЗАР, я, чол., заст. Жебрак. Хто всякі квітки хлопцям пришиває? — я, Варка Луценкова; хто .. лазарів передражнює? — я! (Панас Мирний, I, 1954, 71).
♦ Співати (заводити) лазаря — скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею. — Та що казать — підкупили, він і почав лазаря співати (Степан Васильченко, III, 1960, 219); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки], — мовила Соломія (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 298).
ЛАЗАР
Тлумачення слова