ЛА́ВИЦЯ, і, жін., діал. Лава (див. лава 1). Якимиха, побачивши гостей, кинулася по хаті: постирала лавицю й попросила сідати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 57); На чисто вимитих лавицях стояли відра з холодною водою (Олесь Гончар, III, 1959, 423).
ЛАВИЦЯ
Тлумачення слова