ЛА́ВРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до лавра. В печерах лежить двадцять братів, що будували лаврську дзвіницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 330); На лаврських кручах, на горбах крутих І на Дніпрі, у битвах за причали Ми справді бачили людей святих, Що смертю смерть в бою перемагали (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 13);
// Який належить лаврі. В 50-х роках XVIII ст. талановитий архітектор, лаврський кріпак Степан Ковнір збудував у садибі Лаври [Києво-Печерської] флігель (Історія УРСР, I, 1953, 382).
ЛАВРСЬКИЙ
Тлумачення слова