ЛАТИ́ННИК, а, чол., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407); Головна сила полеміки Вишенського, яка дуже часто переходить у сатиру, лежить у його глибокім розумінню [розумінні] етичної сторони спору між латинниками та православними (Іван Франко, XVI, 1955, 426).
ЛАТИННИК
Тлумачення слова