ЛАТУ́НЬ, і, жін. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів. Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 44); * У порівняннях. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (Олесь Донченко, II, 1956, 42).
ЛАТУНЬ
Тлумачення слова