ЛА́ТОЧКА, и, жін. Зменш. до латка. — Був собі чоловік Сажка, на ньому сіра сірм’яжка, повстяна шапочка, на спині латочка (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 185); Відцвіли вже по дворах соняшники; .. на латочках картоплищ перед порогами граються діти (Іван Сенченко, Опов., 1959, 76); Була зима без снігу, а тепер весна без дощу — що ж своя латочка дасть? (Юрій Яновський, IV, 1959, 11).
ЛАТОЧКА
Тлумачення слова