ЛАТА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. розм. Те саме, що латати 1 1. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються (Номис, 1864, № 988); — Перекур, — кидає незадоволено шофер. — Лататись будемо (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 48).
2. перен., до кого, фам. Домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися. — Годі до мене лататися, — задихаючись, сказав він (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 172).
3. Пас. до латати 1 1.