ЛА́СТІВЧИН, а, е. Прикм. до ластівка 1. Ластівчині крила Розрізають хмари (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 125);
// Належний ластівці. Ще нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 63).
ЛАСТІВЧИН
Тлумачення слова