ЛАСКАВО

ЛАСКАВО. Присл. до ласкавий. Іван Петрович здивовано і разом з тим ласкаво глянув на хлопчика (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 268); — Чи, може, при вас такого не можна говорити? — ласкаво поцікавився професор (Юрій Смолич, I, 1958, 65); [Степан:] Що то, подумаєш, весна: сонце світе [світить] ясно та ласкаво і наскрізь пронизує тебе теплом (Марко Кропивницький, II, 1958, 44).
♦ Вибачте ласкаво; Даруйте ласкаво — прохання бути поблажливим. Може б хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове (Леся Українка, I, 1951, 363); Даруйте ласкаво.. Я не розумію, що ви сказали (Олександр Довженко, I, 1958, 371); Ласкаво просимо — радо запрошуємо. На фронтоні головного будинку аеровокзалу великий транспарант: «Ласкаво просимо!» (Радянська Україна, 7.IX 1961, 1).