ЛАСКАВІСТЬ

ЛАСКА́ВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до ласкавий. Він знов бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); В зелених очах князя світилася скрадлива ласкавість (Яків Качура, Вибр., 1947, 212); Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям. Дихнув ним на полі, за містом, де земля пила снігові води, м’які і добрі од ласкавості сонця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362); — Прощавайте, зоставайтесь здорові! спасибі вам за хліб, за сіль, та за вашу ласкавість! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); Тієї ночі Варвара Павлівна заборонила Марії примушувати Васю працювати. Вася не довго думав над причиною такої ласкавості (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 107).