ЛАЩИТИ, лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді стає таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Юрій Яновський, IV, 1959, 13); Марить море Середземне, Ледве лащить береги… (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 248).
ЛАЩИТИ
Тлумачення слова