ЛАНОК, нка, чол. Зменш.-пестл. до лан1 1; нивка. Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Марко Вовчок, I, 1955, 367); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 43).
ЛАНОК
Тлумачення слова