ЛАНЬ, і, жін. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (Максим Рильський, II, 1956, 15);
// перен. Про струнку, тендітну жінку. — Не хвилюйся, моя трепетна лань, — лагідно озвався [батько] (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 145); * У порівняннях. Неначе сполохана лань гірська, побігла Назірахон (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 238).
ЛАНЬ
Тлумачення слова