ЛАМПКА 1, и, жін. Зменш.-пестл. до лампа 1. Якась таємна потвора зазирає крізь вікна до хати, освітленої маленькою лампкою (Антін Крушельницький, Буденний хліб, 1960, 289); У куточку вгорі горіла маленька бляшана лампка, неначе зірочка далека блимала (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 375); У музеї при шахті він побачив синову власну лампку-шахтарку (Юрій Яновський, Мир, 1956, 133).
ЛАМПКА 2, и, жін., зах. Маленька чарка. — Най жиє свобода! — крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом і спорожнив свою лампку (Іван Франко, I, 1955, 319).