ЛА́МАНЬ, і, жін., розм.
1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла.. ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян, хмиз — все для курних вогнищ (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 309).
2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.