ЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до лакувати. Удосконалюється технологія виробництва електролітично лудженої і лакованої консервної жерсті (Наука і життя, 5, 1956, 22).
2. у знач. прикм. Те саме, що лаковий 2. На його лакованих, пошитих по німецькому крою чоботях ворушилися тьмяні сонячні зайчики (Михайло Стельмах, I, 1962, 216); Він задивився на широку ріку, на легеньку луску темно-синьої брижжі, що перебігала, як нервовий дріж, по світло-блакитній, лакованій поверхні води (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 154); * У порівняннях. Листя вічнозелених дерев дуже велике, звичайно жорстке і блискуче, наче лаковане (Фізична географія, 5, 1956, 145). Лакована підлога — натерта до блиску підлога.