ЛА́БА, и, жін., діал. Лапа (у 1 знач.). Хапався [хапається] лабами за коріння, нюхає і ричить [ведмідь], так ричить, мов розгніваний п’яниця (Іван Франко, IV, 1950, 26); — То як же це ти сам в таку даль подавси [подався]? Таж ту [тут] легко господареві Глибокої Дебри в лаби попасти!.. (Петро Колесник, Терен.., 1959, 11).
ЛАБА
Тлумачення слова