КИЗИ́Л, у, чол.
1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); Зупиняємось біля дерева з червоними довгастими ягодами. — Це — кизил, — пояснює вчитель. — Хороше дерево! Як цвіте — бджоли мед беруть. Дозріють плоди — з них варення добряче, смачні кисіль, джем, сироп… Деревина теж цінна (Радянська Україна, 26.IX 1962, 2).
2. збірн. Кислі ягоди цієї рослини переважно темно-червоного кольору. Плоди кизилу довгасті, овальні.., здебільшого темно- і світло-червоного та жовтого кольору (Колгоспник України, 11, 1961, 34).