КИВАННЯ

КИВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням кивати 1—3. В будівництві повіяло трохи іншим духом, від совітників [радників] зажадали справжньої роботи, а не самого кивання головою (Іван Франко, VII, 1951, 308); Все гадав я: що то значить Те кивання таємниче? (Леся Українка, IV, 1954, 175); Прекрасно було навколо, але Йонька не бачив нічого, бо спав. Люлька погасла, ..шапка від безперестанного кивання головою зсунулася на землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 435).