КИ́ТИЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до китиця 1, 3, 4. Блискучі жовтогарячі картузи з чорними китичками зверху засяли ясними фарбами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Вона припала обличчям до бузкової китички, аж губами торкнулася (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 73); Його очі захопила краса різних барв квітів. Почав збирати їх у китичку (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 61).
КИТИЧКА
Тлумачення слова