КИТОБІ́Й, боя, чол.
1. Той, хто займається промислом китів (див. кит 1 1). Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 20); Рибалки, краболови й китобої Примор’я працюють в Охотському, Японському й Берінговому морях (Радянська Україна, 20.VI 1963, 4).
2. Те саме, що китобоєць 1. Очевидно, Ерікові Олаунсену доводилося плавати в південних полярних морях на одному з норвезьких, а може інших китобоях, які рік у рік плавають туди по цінну здобич (Микола Трублаїні, I, 1955, 406).