КИ́ТА, и, жін., діал. Китиця (у 1 знач.). Боярин був у повній рицарській збруї: в панцирі з залізної, блискучої бляхи, в таких же набедрениках і наголінниках і в блискучім спижевім шоломі з розвіяною поверх нього китою з когутячих косиць (Іван Франко, VI, 1951, 45).
КИТА
Тлумачення слова