КИШ, виг. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. — Киш, проклята! Де це понабирались у хаті кури? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 118); Дід Мусій розгнівався, — Киш, пустуни кляті! — Горобці не злякалися (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 78).
КИШ
Тлумачення слова