КИП’ЯТИ́ННЯ, я, сер., збірн. Біла піна, що з’являється на поверхні рідини під час кипіння. * У порівняннях. Глянула сюди-туди — молоді яблуньки віти до мене простягають. І в такому білому цвіту, наче в молочному кип’ятинні, всі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 287).
КИП’ЯТИННЯ
Тлумачення слова