КИП’Я́Ч, у, чол., розм., рідко. Те саме, що окріп. — Що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий, і співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено (Марко Вовчок, I, 1955, 71); Санька саме парила кип’ячем бідони (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 204).
КИП’ЯЧ
Тлумачення слова