КИЯ́НИ, ян, мн. (одн. киянин, а, чол.; киянка, и, жін.). Мешканці Києва. Серед киян молодих останнього часу починає ширитись європеїзм (Леся Українка, V, 1956, 25); Мабуть, нема киянина, у якого не було б спогадів, зв’язаних з Аскольдовою могилою (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 135).
КИЯНИ
Тлумачення слова