КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жмурки 1. — Дядьку! ну зав’яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний, I, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Олесь Донченко, VI, 1957, 230).
КУЗЬМІРКИ
Тлумачення слова