КУСО́ЧОК, чка, чол. Зменш. до кусок. Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 68); Дід ще по шматочку та по кусочку відкладав, батько, він — всі працювали на одно гніздо (Панас Мирний, I, 1954, 279); Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 32).
♦ Лакомий кусочок див. лакомий; Ласий кусочок див. ласий.
КУСОЧОК
Тлумачення слова