КУСЮ́ЧИЙ, а, е.
1. Те саме, що кусливий. З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима ґедзі і крутились над головою (Олесь Донченко, III, 1956, 77); * Образно. Тоді й пішов [Крамаренко] до Бориса. Ну, той і порадив.. Прочитав мораль. Молоде щеня, а кусюче (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 21); Жінки загули. Стали кусючі, як роздратовані оси (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 115).
2. Те саме, що колючий 1. Щетина в кожного на обличчі кусюча. Найбільше щетини в Магерама. Не щоки — дротяна щітка (Олесь Донченко, II, 1956, 167); Собаки налетіли на нього з обох боків двома клубками кусючої шерсті (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 32).