КУШПЕЛА́, и, жін., діал.
1. Стовп, клуби пилу. Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село… (Панас Мирний, II, 1954, 111); Інші командири повели вже своїх на обід, вже тільки кушпела влягається за ними по плацу (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 67).
2. Завірюха. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете (Словник Грінченка).